Слободян Антоніна Миколаївна

Практичний психолог І категорії.

Освіта:

Досвід роботи:

Практичний психолог Зеленської ЗОШ I-III ст. на даний час Зеленський ліцей Пасічнянської сільської ради

Працює практичним психологом у КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області з 2020р.

Основними напрямами роботи є:

  1. Здійснення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини (когнітивної та емоційно-вольової сфери) з метою визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів, як сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага, виявлення здатності до вольового зусилля, схильностей до девіантної поведінки та встановлення наявності у дитини особливих освітніх потреб.
  2. Психологічний супровід та надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами.
  3. Участь в командах психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП у закладах загальної середньої та дошкільної освіти.
  4. Методологічна та консультативна допомога батькам/законним представникам.
  5. Консультування педпрацівників з питань організації інклюзивного навчання, роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Використання практичними психологами психодіагностичних методик, інструментарію для проведення комплексної оцінки розвитку дитини:

  • Методика «Кодування» О. Венгера, Г. Цукерман.
    Мета: визначення рівня концентрації, стійкості, об’єму уваги; рівня темпу діяльності. · При дослідженні сприймання використовуються: методики «Чого не вистачає на малюнках?» (Нємов Р.С.), «Розуміння тексту» (слухового сприймання), «Які предмети заховані в малюнках?», «Складна фігура».
  • Методика «Запам’ятовування 10 слів» О. Лурія.
    Мета: визначення обсягу короткочасної та відстроченої слухової пам’яті.
  • Методика «Запам’ятовування 10 картинок».
    Мета: визначення зорової пам’яті.
  • Методика «Графічний тест» П. Торренса.
    Мета: визначення розвитку уяви; оригінальності, гнучкості побудови образу. Тест «Склади казку»-дослідження рівня уявлення. Тест «Особливості творчого уявлення».
  • Методика «Аналогії».
    Мета: вивчення рівня аналітичного мислення.
  • Методика «Класифікація предметів».
    Мета: визначення логічного мислення, процесу синтезу, узагальнення, абстрагування.
  • Методика «Виключення предметів».
    Мета: визначення рівня логічного мислення, уміння аналізувати.
  • Методика «Матриця Равена» (відповідно віку).
    Мета: оцінювання візуального, наочно-образного мислення. · Методика «Виділення суттєвих ознак» Мета: дослідження логічного мислення.
  • Методика «Послідовність подій» за А.Бернштейном.
    Мета: дослідження розвитку логічного мислення, мови і здатності до узагальнення.
  • Методика «Будиночок». Вік – 6-8 років.
    Мета: визначення довільної уваги, уміння працювати за зразком, просторової орієнтації.
  • Тест «Коректурна проба» (Б. Бурдона).
    Мета: виявлення швидкості розподілу і переключення уваги, її обсягу і стійкості.
  • Методика «Таблиці Шульте».
    Мета: діагностика обсягу, швидкості уваги, орієнтовно-пошукова діяльність, працездатність.
  • Методика «Графічний диктант» (за Д.Б. Ельконіним) Вік – дошкільнята, молодші школярі.
    Мета: визначення рівня розвитку довільної уваги, уміння працювати за інструкцією дорослого, уміння порівнювати свою роботу зі зразком, дослідження орієнтування у просторі. Щоб дослідити внутрішньоособистісний стан дитини, емоційно-вольову сферу застосовуються методики: «Будинок, дерево, людина» (Дж. Бук), «Неіснуюча тварина», Тест Люшера. При цьому обов’язковим етапом є структуроване спостереження за поведінковими проявами. Для дошкільного віку: тест «Парні картинки», тест із кубиками, «Коробка форм», «Кольорові кубики», «Знайди таку ж картинку» (оцінка уваги й зорового сприйняття), методика «Визначення типу пам’яті», «Вгадай, що зникло?» (пам’ять) тест на розуміння інструкцій; методики «Прості аналогії», «Виключення зайвого», «Розрізані картинок 2-3 складові», «Знайди будиночок для картинки» (мислення); методика «Домальовування фігур» (уява) та ішні. Використовується інколи діагностичний інструментарій із елементів методики діагностики відхилень в інтелектуальному розвитку молодших школярів Стадненко Н.М., Іляшенко Т.Д., Обухівської А.Г.; методики визначення інтелектуального розвитку Ю.З. Гільбух; шкали тестів інтелектуального розвитку А.Біне-Т.Сімона.

Аналіз існуючих методик оцінювання психолого-педагогічного розвитку дитини засвідчує доцільність використання не окремих методик, які оцінюють певні аспекти психічного процесу дитини (пам’ять, уява, увага, мислення тощо), а цілісної комплексної системи оцінювання. Тому ефективнішим є використання методик для комплексної оцінки різних сфер розвитку дитини від 2 до 18 років, серед яких: WISC-IV, LEITER-3, CONNERS-3, PEP-3, CASD.

  • Методика Conners-3
    Вік дитини – 6-16 років.
    Містить три опитувальники для: батьків, вчителів, дитини.
    Мета: визначення наявності розлади дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ).
  • Методика CASD
    Вік дитини – 1-16 років.
    Мета: опитувальник для батьків розладів аутичного спектру (РАС).
  • Методика РEР-3
    Вік дитини – 2-7,5 років.
    Мета: визначення розладів аутичного спектра. Складається із блоку «Завдання», «Опитувальника для батьків/опікунів». Тест оцінює поведінкові прояви та здібності дітей, наприклад: когнітивний аспект, експресивне мовлення, дрібна та велика моторика, вираження емоцій, соціальна взаємність, вербальна поведінка.
    Цілі: визначення сильних і слабких сторін, підтвердження діагнозу та визначення ступеня тяжкості відхилення, встановлення вікового рівня розвитку, розробка рекомендацій щодо організації корекційної та навчальної діяльності, вивчення ефективності педагогічного та клінічної корекції в динаміці.
  • Методика WISK-IV
    Вік- 6-16 років.
    Застосовується для оцінки здібностей та потенціалу дитини (наявний інтелект), а також набутих знань і навичок (кристалічний і набутий інтелект).
    Вимірює вербальний інтелект, сприйняття, мислення, швидкість обробки інформації, пам’ять. Діагностує як порушення інтелектуального розвитку, так і обдарованість, оцінка слабких і сильних сторін у пізнавальній діяльності, труднощів у навчанні, розробка рекомендацій щодо організації корекційної та навчальної діяльності.
  • Методика LEITER-3
    Вік 3-75 років.
    Застосовується для оцінки невербального інтелекту, визначення інтелекту, який не опосередкований вербальними здібностями, відслідковування динаміки розвитку здібностей; а також оцінка: стійкості уваги, невербальної пам’яті, швидкості обробки інформації. Можна діагностувати як порушення інтелектуального розвитку, так і обдарованість.
Слободян Антоніна Миколаївна
Догори