Діти Мрій

Затримка психічного розвитку.


Затримка психічного розвитку (ЗПР) – це психолого-педагогічне визначення для найрозповсюдженого серед усіх відхилень, які бувають у дітей.

Затримка психічного розвитку насамперед належить до «пограничної» форми дизонтогенезу (порушення індивідуального розвитку особистості) й виражається в уповільненому темпі дозрівання різних психічних функцій. Ці особливості можуть бути спричинені як біологічними, так і соціальними факторами, а також різними варіантами їх поєднання.

Особливо невтішна дитяча статистика – в останнє десятиліття значно збільшилася кількість дітей із затримкою психічного розвитку (до 16% хлопців дошкільного віку).

Психіка будь-якої людини включає в себе величезну кількість функцій. Вона відповідальна за мислення, пам’ять, увагу, почуття і емоції. Фізіологічно психічний розвиток дитини проходить кілька етапів і закінчується до 18-22 років, коли він здатний усвідомлено приймати зважені рішення і нести за них відповідальність. Відставання від прийнятих функціональних показників для конкретного віку визначається як затримка психічного розвитку (ЗПР). Це прикордонний стан між нормою і важкою патологією. Основні проблеми, з якими стикаються діти з ЗПР, пов’язані спочатку з соціальною адаптацією і навчанням. Затримка психічного розвитку на противагу розумової відсталості є оборотним порушенням, при якому діти здатні продуктивно використовувати допомогу доросл

Причини виникнення ЗПР

Діагноз ЗПР у дітей не є органічним, т. к. Не має відношення до вроджених патологій. Це придбане порушення. Причини виникнення ЗПР умовно можна об’єднати в дві великі групи:

  1. фізіологічні – хронічні хвороби матері і інтоксикації під час вагітності, часті соматичні захворювання дитини (особливо в перший рік життя), ураження центральної нервової системи і т. д .;
  2. соціально-педагогічні – результат несприятливих умов проживання та відсутність виховання (соціальна депривація).

Види ЗПР

Залежно від походження диференціюють чотири види ЗПР:

  1. конституційний – наслідок затримки дозрівання лобової частини головного мозку; відмінна риса таких дітей – невелике зростання і вага; при веселому і м’який характер вони непосидючі, легко піддаються навіюванню, з погано розвиненими мисленням і пам’яттю;
  2. соматогенний – результат перенесених в ранньому дитинстві тривалих соматичних захворювань;
  3. психогенний – підсумок педагогічної занедбаності і бездоглядності;
  4. церебрально – органічний – найбільш часто зустрічається тип, обумовлений локальної мозковою дисфункцією з найменш сприятливим прогнозом (в порівнянні з трьома іншими формами).

Соматогенная затримка психічного розвитку

Затримка психічного розвитку соматогенного етіології характеризується великою фізичною і психічною виснаженістю (астенією). Такі діти невпевнені в собі, безініціативні, вкрай прив’язані до батьків. Інтерес до навчання відсутня повністю, проте реакція на погані оцінки і невдачі вкрай болюча. Стан їх здоров’я передбачає навчання в школах санаторного типу. Як правило, після повного усунення соматичних причин подальша корекція ЗПР проходить також успішно.

Психогенная затримка психічного розвитку

Тривала дія несприятливих соціальних умов (будь-які форми сімейного неблагополуччя) – підстава для психогенної затримки психічного розвитку. Особливості дітей з ЗПР цього типу – стійкі відхилення нервово-психічного розвитку особистості. Особливо страждає емоційно-вольова сфера дітей. Вони, як правило, живуть у своєму світі, не мають усвідомленого уявлення про моральні норми, імпульсивні, з невеликим словниковим запасом і мізерними уявленнями про навколишній світ.

Ознаки ЗПР у дитини

Існують певні особливості дітей з ЗПР дошкільного віку. Основні, найбільш яскраві ознаки ЗПР:

  • незрілість емоційно-вольової сфери;
  • примітивність ігрової діяльності;
  • затримка розвитку мови;
  • специфічність пам’яті – наочний матеріал запам’ятовується краще, ніж словесний;
  • надлишкова рухова активність – іноді присутній синдром дефіциту уваги;
  • проблеми з побутовими навичками – самостійним одяганням, їжею, туалетом;
  • труднощі з навчальними навичками.
  • Особливості емоційно-вольової сфери дітей з ЗПР

Основна мета дитини з ЗПР – отримати задоволення від того, що він робить. Якщо заняття йому набридає, він тут же кидає його, не роблячи над собою ніяких зусиль. Особливості емоційно-вольової сфери дітей з ЗПР можуть виражатися в істериках, агресивній поведінці, тому, що дитина не розуміє чому йому необхідно запитувати дозвіл, ділитися з кимось іграшками і т. п. Розуміння своєї неуспішності в дитячому колективі тільки погіршує становище.

Особливості ігрової діяльності дітей з ЗПР

Для маленьких дітей найдоступнішим видом діяльності є гра. Це їх реальне життя серед однолітків. Особливості ігрової діяльності дітей з ЗПР проявляються в недостатньому вираженні пізнавального інтересу. Наприклад, п’ятирічна дитина може просто безцільно катати машину, в той час як його ровесники будують з конструктора будинки, гаражі, космічні кораблі. Інша крайня ситуація – руйнування. Діти рвуть, розкидають, ламають іграшки. Може бути просто безглузда рухова активність замість гри з іншими дітьми.

Лікування ЗПР у дітей

Початковий етап лікування ЗПР у дітей – не можна заперечувати очевидне. При цьому потрібно пам’ятати, що ЗПР – діагноз не на все життя: чим раніше буде розпочато корекція, тим більше шансів на успішний результат. Зрозуміло, в кожному випадку схема терапії підбирається індивідуально, але оптимальним є комплексний підхід:

  • корекційні заняття з психологом і педагогом;
  • лікарська терапія;
  • створення необхідних умов в сім’ї.

Медикаментозне лікування ЗПР у дітей

Терапевтичне лікування дітям із затримкою психічного розвитку призначається відповідно до особливостей стану, етіології, наявністю супутніх патологій. Додатково за рекомендацією лікаря можуть бути призначені фізіотерапевтичні процедури.

Діти Сонця

Синдром Дауна.

Діти рУХУ

Порушення опорно-рухового апарату.

Діти Світла

Порушення зору.

Діти Дощу

Порушення аутистичного
спектру

Діти Всесвіту

Порушення інтелектуального розвитку.

Діти Тиші

Порушення слуху.

Діти Слова

Порушення мовлення.

Догори